Home Uncategorized Чому розумні люди приймають дурні рішення

Чому розумні люди приймають дурні рішення

Чому розумні люди приймають дурні рішення

Розбираємось, що впливає на наш вибір, та ділимось способом оптимізувати цей процес.

Шоколад чи ваніль? Samsung чи iPhone? Залишитися вдома чи вийти? Натиснути на це посилання чи ні? Щодня ми робимо тисячі виборів, часто — автоматично, використовуючи мисленнєві моделі, які створили за роки досвіду.

Прийняття рішень — це процес, за допомогою якого ми визначаємо та обираємо альтернативи, формуючи умови для остаточного вибору, що потім призводить або не призводить до дій. Ступінь раціональності тут зумовлюють наші цінності, переконання та знання.

Від чого залежить прийняття рішень

Робота мозку

Під час досліджень нейробіологи записували мозкову активність учасників у моменти, коли їм говорили, як діяти, і коли вони могли вільно обирати, що робити. Виявилося, що коли ми можемо приймати власні рішення, мозок реагує інакше. У цьому складному процесі задіяні передня поясна кора, орбітофронтальна кора та вентромедіальна фронтальна кора. Цікаво, що ці області не лише беруть участь у формуванні рішення, але й сигналізують про ступінь впевненості в ньому.

Зокрема, передня поясна кора керує так званою інформацією про підкріплення. Це коли ми щось робимо, спостерігаємо за наслідками наших дій та відповідним чином коригуємо подальшу поведінку. Пошкодження цієї області мозку ускладнює використання інформації про підкріплення при прийнятті рішень.

Отже, щоб приймати рішення, нам треба використовувати дані для коригування своїх дій. Але в мозку є ще одне важливе джерело даних — емоції. Нам хотілося б вірити, що всі наші рішення раціональні, але дослідження показують протилежне. Наприклад, налякані люди виносять песимістичні судження про майбутні події, а розлючені — оптимістичні. Або люди, яких змусили відчути смуток, з більшою ймовірністю призначать нижчу ціну на речі, які їх просять продати.

Згідно з гіпотезою соматичних маркерів, наші емоції сильно впливають на наші рішення. Щоразу, коли ми збираємося зробити вибір, соматичні маркери — відчуття в тілі, пов’язані з емоціями, наприклад нудота або прискорене серцебиття, — підказують нам, як діяти.

Одним із найяскравіших прикладів соматичного маркера є реакція «бий або біжи», коли певна ситуація змушує наше серце прискорювати ритм, щоб ми могли прийняти «правильне» рішення, забезпечивши власне виживання.

Тож процес прийняття рішень зовсім не раціональний. Він включає в себе управління біологічними реакціями, які відбуваються у фоновому режимі, та психічними процесами, на які впливають наш минулий досвід та когнітивні спотворення.

Розумовий багаж

Розумні люди можуть бути і часто є ірраціональними. Погані рішення рідко пояснюються браком інтелекту чи інформації. Вся справа в «розумовому багажі», який ми беремо з собою, коли розглядаємо можливі варіанти. У ньому можуть бути:

  • Аналітичний параліч, або, простіше кажучи, надмірні роздуми. Тобто ми можемо витратити так багато часу на аналіз усіх потенційних наслідків, що в підсумку нічого не вирішити, а це само по собі погане рішення. Аналітичний параліч найчастіше виникає через страх зробити помилку, який відчувають багато розумних людей, особливо в напружених ситуаціях.
  • Надмірна самовпевненість. Іноді ми переоцінюємо свою здатність приймати правильні рішення. Дослідження показують, що не існує жодної кореляції між інтелектом і критичним мисленням, яке дозволяє мислити раціонально і цілеспрямовано. Але щоб приймати хороші рішення, корисно трохи сумніватися в собі. Оскільки критично мислячі люди схильні скептично ставитися до всього, включаючи власну здатність приймати рішення, вони роблять вибір повільніше, але краще, ніж розумні люди з недостатніми навичками критичного мислення.
  • Інформаційне перевантаження. Зазвичай ми використовуємо інформацію, щоб усунути невизначеність і прийняти, як нам здається, грамотне рішення. Але іноді інформації набагато більше, ніж ми здатні обробити. Це створює ілюзію знань і веде до неправильних рішень.
  • Брак емоційних або фізичних ресурсів. Думати ясно нам можуть заважати стрес чи втома. Це змушує нас йти шляхом найменшого опору та приймати рішення інтуїтивно.
  • Ефект «якого дива». Його досліджували переважно у контексті дієти, але він діє і в інших сферах. Ми приймаємо одне маленьке неправильне рішення і думаємо: «Якого дива! Я можу продовжувати з тим же успіхом». Наприклад, з’їдаємо один пончик і забуваємо про дієту. Пишемо одне повідомлення колишньому і думаємо, що загалом можемо написати і друге. Стріляємо і викурюємо одну сигарету, а потім йдемо і купуємо пачку. Так один маленький невірний крок в підсумку призводить до набагато серйозніших наслідків.

Прийняття рішень — складний процес, на який впливає безліч інших факторів. Серед них оточення, брак часу, фактичні та передбачувані знання. Для того щоб почати приймати більш розумні рішення, дуже важливо розуміти, що ми робимо це не у вакуумі.

Стиль прийняття рішень

Нам складно контролювати і передбачати зовнішні фактори, але ми можемо визначити свій стиль прийняття рішень. Він не буває фіксованим і здатний змінюватися залежно від ситуації.

  • Інтуїтивний або раціональний. Прийняте рішення є результатом протистояння двох когнітивних процесів. Перший, або Система 1, — автоматичний та інтуїтивний, а другий, або Система 2, — раціональний, що вимагає зусиль. Система 1 швидка, прихована та висхідна; Система 2 — повільна, явна та низхідна. Обидві ці системи доступно описав психолог Даніель Канеман у своїй книзі «Думай повільно… Вирішуй швидко».
  • Максимізація чи задоволення. У першому випадку ми намагаємося знайти оптимальний варіант, у другому — достатньо хороший. Тим, хто схиляється до максимізації, зазвичай потрібно більше часу для прийняття рішення, тому що вони ретельно обмірковують усі можливі наслідки та компромісні альтернативи. Крім того, вони частіше шкодують про свій вибір.
  • Комбінаторний чи позиційний. Комбінаторний стиль характеризується дуже вузькою та чіткою матеріальною метою. Ми скоріше використовуємо його, коли ситуація ясна. Тобто процес більше пов’язаний з тим, як досягти мети, а не з тим, якої мети досягати. Позиційний стиль використовується, коли мета визначена не так чітко. Ми приймаємо рішення, щоб поглинути потенційні ризики, захистити себе і створити середовище, в якому ми з меншою ймовірністю зіткнемося з негативними наслідками непередбачуваних результатів.

Як краще приймати рішення

Є багато способів, один з них — метод DECIDE. Його ще у 2008 році придумала професорка Крістіна Гуо. Він складається з шести кроків, і перші літери в їхніх назвах утворюють англійське слово decide — «вирішувати»:

  1. Перший крок полягає в тому, щоб визначити проблему, з якою ви маєте справу.
  2. Далі слід встановити критерії. Наприклад, якщо вам треба купити комп’ютер, важливими критеріями можуть бути ціна, характеристики процесора або оперативної пам’яті. Перелічіть усі фактори, які ви хочете врахувати, перш ніж щось вирішити.
  3. На третьому етапі слід розглянути альтернативи. Важливо витратити на нього адекватну кількість часу. Якщо обмірковувати всі варіанти занадто довго, це може призвести до аналітичного паралічу.
  4. Мета цього кроку — обрати найкращий варіант. Для цього треба взяти список критеріїв, складений на другому етапі, оцінити за його допомогою альтернативи і визначити, яка з них краще за інших йому відповідає.
  5. Тут настає час скласти та реалізувати план дій. Важливо не дозволяти собі повертатися до попередніх етапів, а рухатися далі, особливо якщо ваш стиль прийняття рішень — максимізація.
  6. Останній крок — оцінка. Щоб з часом приймати більш обґрунтовані рішення, треба постійно аналізувати результати та зворотний зв’язок.

Ясне та логічне мислення вимагає часу. Дослідження показують, що люди з більшою ймовірністю приймають ризиковані рішення поспіхом. Тому, якщо вам треба зробити важливий вибір, краще відкласти його до того моменту, коли у вас з’явиться достатньо часу, щоб не кваплячись все обміркувати.

І пам’ятайте, що більшу частину знань ми зрештою отримуємо методом спроб і помилок. Погані рішення можуть призвести до «хороших» помилок, якщо витратити час на роздуми, навчання і відповідну зміну траєкторії свого розвитку.

Leave a Reply

Your email address will not be published.